«Страхом спасайте», або Божа праведність

(Відео російською мовою.)

Біблійні вірші з проповіді

[Юд.1:20-23] А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім, бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. І до одних, хто вагається, будьте милостиві, спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!

(У російському Синодальному перекладі, як і в англійському, тут написано: «а інших страхом спасайте, виривайте з вогню».)

[Еф.2:8] Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий

[1Ів.4:18] Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.

[Об.20:10] А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.

[Мт.25:46] І ці підуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя.

[Іс.64:6]
І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша — немов поплямована місячним одіж

[Рим.10:3] Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

[Рим.10:5] Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „людина, яка його виконує, буде ним жити“.

[Рим.3:20] Бо жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, — Законом бо гріх пізнається.

[Бут.3:7-10]
І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі. І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю. І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“ А той відповів: „Почув я Твій голос у раю — і злякався, бо нагий я, — і сховався“.

[Бут.3:21] І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну — і зодягнув їх.

[2Пет.2:6-9]
і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників, а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей, — бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні, — то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари

[Йов.32:1-2]
І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх. І запалився гнів Елігу, сина Барах’їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

[Йов.29:14-16]
Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє. Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був. Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.

[Йов.3:25] бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

[Йов.19:23-27] О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані, коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані! Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть нирки мої в моїм нутрі!

[Зах.3:1-5] І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому. І сказав Господь сатані: „Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?“ А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем ангола. І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: „Здійміть з нього цю брудну одежу!“ І сказав він йому: „Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні“. І він сказав: „Нехай покладуть чистого завоя на його голову!“ І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а ангол Господній стояв.

[Рим.5:1] Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,