Новий Єрусалим

І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, — святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога. Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь.
—Обʼявлення 21:10-11

Коли ми дивимося на себе, то часто помічаємо свої мінуси, недоліки й помилки. Свідомо чи несвідомо ми уникаємо Бога, знаючи, що Бог святий і є світлом, і це світло відкриє нашу нечистоту. Але якби ми знали, як Бог дивиться на нас і якими Він нас бачить, ми б сміливо приходили в Його присутність і з радістю проводили з Ним час. Істина полягає в тому, що коли Бог дивиться на нас, то бачить нас як найдорогоцінніші камені, подібні до каменя ясписа, що блищить, як кришталь. Чому Він дивиться і бачить нас саме такими? Тому що Він бачить нас у Христі, а не в наших помилках і недоліках. Слово Боже говорить, що ми воскресли разом із Христом і наше життя заховане з Христом у Бозі [Кол.3:1,3], а також, що Бог воскресив нас із Христом і посадив на небесах у Христі Ісусі [Еф.2:6].

Якщо ми звернемо свій погляд на небеса, туди, де Ісус сидить праворуч Бога, то побачимо Того, Хто сидить, і на вигляд Він подібний до каменя ясписа та сардія [Об.4:3]. Сардій, шостий камінь в основі Нового Єрусалима [Об.21:20], говорить про людськість Того, Хто сидить на престолі, бо число шість — це число людське [Об.13:18]. Господь народився в людському тілі, щоб навіки бути нашим Викупителем, нашим Первосвящеником і Заступником перед Отцем. У Біблії сказано: „Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей. Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти“ [Євр.2:17-18].

Найдорогоцінніший камінь яспис був покладений першим в основу міста. Що може розповісти нам цей камінь і чому саме йому насамперед подібний Той, Хто сидить на престолі? Ісус сказав: „Я Є Альфа й Омега, Перший і Останній“ [Об.1:10]. Ісус дуже часто повторював вислів „Я Є“, коли свідчив про Себе, чим викликав бурю обурення фарисеїв і книжників. Адже саме так — „Я Є“ або „Я Сущий“ — Господь Бог відкрив Себе Мойсеєві, коли говорив із ним із тернового куща, що горів вогнем. Івритом, яким написані книги Старого Завіту, камінь яспис буде „яшпех“. Це слово означає „Він відкриває“.

Сутність Бога — відкривати Свого Сина

Перед тим, як Авраам повірив Господу, і Він залічив йому це в праведність, до Аврама прийшло слово Господнє у видінні й сказало: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“ [Бут.15:1-6]. Слово Господнє відкрило Авраамові нагороду. Що ж це за нагорода? Господь відкрив Аврамові, що від нього вийде насіння, яке буде спадкоємцем усього світу. Сьогодні ми знаємо, що це за насіння, бо Павло писав: „А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: «і насінням», як про багатьох, але як про одного: «і Насінню твоєму», яке є Христос“ [Гал.3:16].

Після цього Господь вивів Аврама надвір і сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити… Таким буде потомство твоє!“ Якщо придивитися ближче до оригіналу івритом, то слово „злічи“ [івр. сафар] дослівно означає „переказати“, а слово „потомство“ [івр. зера], як ви вже помітили, означає „насіння“, і воно тут в однині. Іншими словами, Господь говорив Авраамові: „Поглянь на небеса і перекажи історію, закладену в зорях, якщо зможеш переказати. Таким буде твоє Насіння“. Яку історію розповідали зорі?..->

У посланні до галатів Павло пише, що Писання, „передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: «Благословляться в тобі всі народи!»“ [Гал.3:8]. Коли Господь показував Авраамові на зорі, то там була записана Радісна Звістка. Звістка про народження від Діви Немовляти, Яке буде Агнцем Божим і переможе гріх, хвороби та лукавого, бо Він — істинний Лев із племені Юди, Цар над царями й Господь над панами.

Божий Син відкриває серце Отця

В Євангелії від Івана написано: „Ніхто Бога ніколи не бачив, — Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був“ [Ів.1:18]. Доки Син Божий не прийшов у світ, ніхто не знав істинної сутності Бога. Авраам був другом Бога і знав Його як Всемогутнього [Бут.17:1]. Ізраїльтяни бачили Його руку — Його діла, а Мойсей — Його дороги, які є Його спокоєм [Пс.102:7]. Але ніхто не знав Божого серця, а саме серце визначає сутність. Серце Бога Отця відкрив нам Ісус, тому Він сказав Пилипові: „Хто бачив Мене, той бачив Отця“ [Ів.14:9]. Чому? Тому що Ісус — це серце Отця в дії.

Одним із найдорожчих і найближчих для Бога імен, якими називали Ісуса, було Син Давидів. Чому саме Давидів? Тому що Давид був мужем за Божим серцем [Дії.13:22]. Імʼя Давид означає „улюблений“. Саме Божу любов прийшов відкрити нам наш чудовий і люблячий Господь. У серці нашого Отця — тільки любов, бо написано: „Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне“ [Ів.3:16]. Любов небесного Отця можна пізнати тільки через Ісуса Христа, бо Христос — це Божа любов у дії.

Любов, яка тільки дає і нічого не вимагає натомість: „Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?“ [Рим.8:32]. Любов, яка любить і приймає незалежно від наших діл: „А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками“ [Рим.5:8]. Любов, яка сильніша за все інше, що можна чи неможливо уявити: „Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?… Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!“ [Рим.8:35-39].

Тому ми молимося, улюблені й дорогоцінні діти Божі, щоб ви пізнали, яка неосяжна, глибока, велика й безмежна любов Христа. І цією любовʼю Бог любить тебе, найдорогоцінніший Божий скарбе!