„Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» По вечері так само ж і чашу, говорячи: «Оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається».“
–Луки 22:19,20

Заповіт свободи

„Оце Слуга Мій (Ісус), що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. … Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам, щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в’язня з в’язниці, а з темниці — тих мешканців темряви! Я Господь, — оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.“ [Іс.42:1-8; Лк.4:18-20]

Заповіт миру (Шалом)

„Бо для Мене оце — мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе! Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру (шалом) не захитається, каже твій милостивець, Господь. Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, — ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів! І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами — з каміння карбункула, а всю горожу твою — з дорогого каміння. Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм! Будеш міцно поставлена праведністю, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він. Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде. Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю. Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!“ [Іс.54:9-17]

„І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, — раба Мого Давида (Ісуса), він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря! А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — князем серед них. Я, Господь, це сказав! І складу Я з ними заповіта миру (шалом), і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах. І вчиню їх та довкілля Мого взгір’я благословенням, і спущу дощ в його часі, — будуть це дощі благословенні. І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив. І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив. І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів…“ [Єз.34:23-29; Еф.1:3]

Тут мені хочеться виписати значення слова шалом, щоб ми всі могли усвідомити, який усе-таки чудовий заповіт Бог уклав із нами.

1. Мир, згода, спокій, спокійність, незворушність.
2. Доброзичливість, миролюбність, дружелюбність.
3. Добро, доброта, добродійство, вдячність, привілей, взаємність, люб’язність, прихильність.
4. Здоров’я, сила, міць, могутність, спокій, міцність, життєздатність, витривалість.
5. Благо, благість, блаженство, щастя, благословення.
6. Добробут, благополуччя, достаток, прихильність, схвалення, заступництво, шляхетність.
7. Шанування.
8. Повнота, цілісність, монолітність, непорушність.
9. Однорідність, гармонія, неушкодженість (у розумі, у тілі, у маєтку), згуртованість.
10. Закінченість, завершеність, успіх.
11. Розквіт, забезпеченість, процвітання, достаток, надлишок, задоволеність, вдоволення, ситість.
12. Спадщина, заповіт.
13. Абсолютність, бездоганність, бездоганна чистота, досконалість.
14. Ясність, істинність, зрілість, досвідченість, правильність, справедливість.
15. Захищеність, твердість, вірність, надійність.
16. Відшкодування, компенсація, зокрема сплата боргів, обрання, покликання, посвячення, прийняття, довіра, святість, присвята.
17. Недоторканність, свобода, непорушність.

І все, що сприяє найвищому благу людини.

Заповіт про повне прощення, виправдання та знищення гріхів

„Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт. … Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, — каже Господь: Дам Закона Свого (закон любові) [Ів.13:14; 1Ів.2:8-11; Гал.6:2] в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом! І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: «Пізнайте Господа!» Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха! Так говорить Господь… Господь Саваот (Господь воїнств, Вседержитель) Йому Ймення!“ [Єр.31:31-35; Євр.8:8-12]

„Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас, і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров’ю чужою, бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з’явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.“ [Євр.9:24-26]

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується. Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить: „Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш НЕ згадаю (у грецькому — подвійне заперечення: нізащо не згадаю)
А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи. Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священика над домом Божим, — то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою! Тримаймо непохитне визнання надії (благодать, завершена робота Христа), вірний бо Той, Хто обіцяв.“ [Євр.10:14-23]

„Коли ваші гріхи будуть як кармазин, — стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, — то стануть мов вовна вони!“ [Іс.1:18] „Як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!“ [Пс.102:12]

Можна було б багато чого написати, але мені здається, що в цьому випадку це не має сенсу, адже Писання говорить само за себе.
Єдине, що хочеться додати: цей заповіт — заповіт свободи, миру та повного прощення і знищення гріха — Бог уклав із нами без нашого на те дозволу. Він зробив це як люблячий Отець, Який знає, що Його нерозумні діти самі не розуміють, що для них добре. І слава Богу, що Він зробив це саме так: незалежно від нас!