Хто сіє для тіла і хто сіє для Духа

(Відео російською мовою.)

Біблійні вірші з проповіді

[Гал.6:7-10]
Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для Духа, той від Духа пожне життя вічне. А роблячи добре (1), не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро (2), а найбільш одновірним!

[Ів.3:16]
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

1. Робити [G4160, поіео] – творити, чинити
   добро [G2570, калос] – прекрасний, гарний, добрий
2. Робити [G2038, ергадзомай] – працювати, трудитися
   добро [G18, агатос] – добрий, благий, корисний

Робити добре (1) — це вірити в Ісуса.

[1Ів.3:10-12] Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить [G4160, поіео], той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить! Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один одного, не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки [G2041, ергон], а брата його [слова «вчинки» в оригіналі немає] — праведні.

Виправдовуватися перед Богом своїми ділами — це лихі вчинки, або сіяння для тіла. Чинити праведність, або робити добро, — це вірити в Ісуса.

[Ів.6:28-29]
Сказали ж до Нього вони: „Що ми маємо почати [G4160, поіео], щоб робити [G2038, ергадзомай] діла [G2041, ергон] Божі?“ Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло [G2041, ергон] Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.

Божа віра породжує Божі діла. Робити добро (2) — любити братів.

[1Ів.3:23-24]
І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім’я Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав! А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.

[Гал.5:22] А плід Духа: любов, радість, мир…

[Гал.5:25] Коли Духом (вірою) живемо, то й Духом ходімо (ідімо слідом)!

[Гал.6:9] А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли [цього слова в оригіналі немає] не ослабнемо. (Пасивний стан, дієприкметник — ті, що не розслабляються.)

[Євр.12:11-13]
Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности! Тому то „опущені руки й коліна знеможені випростуйте“, і „чиніть прості стежки ногам вашим“, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.

[2Кор.4:16-18]
Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній. Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме — дочасне, невидиме ж — вічне!

[2Кор.13:5] Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.