Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
— Римлянам 6:10-11

Коли читають 6-й розділ Римлянам, і зокрема наведені вище вірші, більший наголос роблять на тому, що ми вмерли для гріха, а також на значенні всього цього. Друга частина, яку я вважаю важливішою, чомусь залишається непоміченою. Так уже діє наше мислення, зосереджуючись більше на негативі [гріх і смерть]. Я хотів би перенести наголос і погляд на те, що ми живемо для Бога. Коли розмірковуєш над тим, що тепер ми живемо для Бога, з’являються думки на кшталт: «Жити для Бога — значить слухатися Його й коритися Йому в усьому. Забути все земне й цілком присвятити себе Богові та служінню.» Життя чомусь завжди асоціюється з ділами — що я можу зробити чи вже зробив для Бога. Але чи так це насправді? Тут сказано, що Ісус живе для Бога, так само й ви вважайте себе живими для Бога. Іншими словами, ми живемо для Бога так, як Ісус. А як Він живе для Бога?

Звісно ж, Ісус уже нічого для Бога не робить, бо все, що доручив Йому Отець, Він уже зробив 2000 років тому й сказав: «Звершилось!» [Ів.17:4; Ів.19:30] Як же зараз живе Христос? Павло пише євреям: „І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.“ [Євр.7:8] І далі: „але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.“ [Євр.7:24-25] Увесь 7-й розділ Євреям присвячений Ісусові — нашому Первосвященикові. Про Нього сказано: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим“. [Євр.7:17] Святий Дух тут хоче наголосити, що для нас Він насамперед — Первосвященик.

Ну і що все це означає? Він живе як Первосвященик, і що далі? Щоб краще це зрозуміти, а також яке значення це має для нашого життя, треба взагалі розуміти значення первосвященства і навіщо Бог установив це служіння. Про це можна багато говорити, і в Старому Заповіті детально пояснюється сенс первосвященства для Божого народу. Хочу просто сказати, що первосвященик є представником Божого народу перед Богом. Іншими словами, наше становище й статус перед Богом полягають у нашому Первосвященикові. Бог не дивиться на нас і на наші діла, щоб благословляти нас. Він дивиться на нашого Представника [Первосвященика], або Заступника. Те, що Ісус — Заступник, не означає, що Він умовляє Отця. Сама присутність Ісуса біля Отця нагадує Богові про нашу праведність, святість і досконалість, і Божі благословення безперервним потоком спрямовані до нас.

Тому, як казав Павло, звернімо наш погляд туди, де Христос сидить по Божій правиці. Адже наше життя полягає не в наших ділах, але Христос — наше життя! [Кол.3:1-4]